– В одному мурашнику живе понад мільйон комах, – каже лісничий Їжівського лісництва, що у Сторожинецькому лісництві, Георгій Чиківчук. Георгій Іванович у лісовому господарстві працює майже півстоліття і тому добре обізнаний з його мешканцями.
– Одна колонія мурашок за рік знищує до 250 кілограмів гусіні. Робочі мурахи збирають нектар з квітів, забирають мед бджіл з вуликів, розповідає Георгій Чиківчук. – Після повернення до мурашника вони відригують цю їжу та годують інших робочих мурах. У пошуках води мурахи заглиблюються на глибину понад 10 метрів. Це вони роблять завдяки міцним гризучим верхнім щелепам. Зимують мурахи в нижній частині мурашника. Там вони збиваються у міцний клубок і чекають весни.
– Це дуже працелюбні комахи, часто можна побачити, як вони вилазять на високі дерева або споруджують на землі вузенькі доріжки, якими пересуваються у пошуках гусениць, – продовжує Георгій Іванович. – Ці комахи дуже чутливі до зміни атмосферного тиску. Якщо з’явилися невеличкі свіжі купки піску чи глини на поверхні, це значить, що мурахи попереджають – через день-два чекайте дощу.
Споруджують мурахи своє житло досить швидко – за два-три дні. У лісі вони найчастіше будують своє житло у хвойних насадженнях або поблизу них. Хвоя для мурах – немовби цегла для будівельника.
За словами лісника, у мурашниках є й своя охорона – мурахи-солдати. Вони мають велику голову і сильні щелепи, захищають свій мурашник і можуть нападати на гнізда інших мурашок. Коли робочі мурахи повертаються в мурашник, стукають своїми вусиками солдатів по голові і ті, упізнавши, пропускають їх.
– Лікарі-цілителі навіть рекомендують занурювати руку в мурашник, бо укуси допомагають при деяких хворобах, – каже Г. Чиківчук. – А якщо потримати руку біля мурашника декілька хвилин, то знімається стрес, заспокоюються нерви, а запах мурашиної кислоти на руці ви будете відчувати більше півгодини.