"Доброго дня, Святий Миколаю! Пише вам маленький хлопчик Дімочка. Мені усього три місяці, тому за мене пише мама". Лист такого змісту отримали працівники Служби Святого Миколая від мами Дімочки із Києва. Усього за три роки на адресу національного природного парку "Гуцульщина" у Косові надійшло майже дві тисячі листів від дітей. Найбільше вражають листи діток, які просять здоров’я для своїх рідних, а також, щоби Святий помолився за померлих маму чи бабусю.(Закінчення. Поч. на стор. 1)
"Мені – скейт, а Максимові – парасольку"
Десятирічний Богдан із Черкас пише Святому Миколаю: "Собі я хочу скейт, мамі – велосипед для розвезення листів, братові – коробочку з блискітками, а татові – зимові теплі рукавички". Великими літерами Артем (п’ять років) із Запорізької області попросив: "Подаруй мені, будь ласка, скейт, а Максимові – парасольку". А Галинка з Львівської області хоче туш, помаду і блокнот.
– Концепція прохань раніше була такою: "Я хочу, я хочу….машинку", – розповідає священик із Косова Іван Близнюк, який три роки "працює" Святим Миколаєм. – Діти писали реальні речі. Але найбільше вразив такий лист: "Я хочу, щоби мені подарували гарну ляльку" – це було перше, а потім дитина написала: "Друге – я хочу…", перекреслила, і написала таке: "Я хочу, щоби тато приїхав додому". Дівчинка навчається у другому чи третьому класі. Тато – вже два роки в Англії. Мама повернулася, але дівчинка хоче, щоб і тато приїхав. Таких дітей сьогодні дуже багато. Є багато листів, коли діти пишуть, що померла бабця чи хтось із рідних. Дитина звертається до Святого Миколая і ставить питання "Чому милосердний Бог забрав бабусю?". Важливо пояснити, чому, щоби дитина не замкнулася у собі.
– Діти якого віку пишуть листи?
– Наймолодші пишуть з батьками. Діткам – по чотири-п’ять років. Оригінальним був лист від одного хлопчика, який написав "Я хочу мати сестричку". Будучи одинаком і маючи двох двоюрідних сестричок, він питав маму: "Чому у мене немає братика або сестрички?". Зараз він має братика. Найстарші – це діти четвертих-шостих класів.
– А що робити батькам, коли дитина каже: "Миколая немає. Це все казка"?
– Я сам з таким стикався. Прийшов мій син і каже: "Татку, вчителька сказала, що Миколая немає". Я кажу: "Є, Романе, є Святий Миколай". Батьки повинні пояснити, що вони є добрими помічниками Святого Миколая. Маленький хлопчик років п’яти-шести прийшов до садочка і каже: "Мій тато був вчора зі Святим Миколаєм у магазині, і він знає, яку я машину хочу". Тобто дитина вірить у те, що вона має посередника між Святим Миколаєм і собою.
– А ось з приводу різочки…
– Різочка цікавить дітей, які навчаються у четвертих-шостих класах. Вони вважають, що це престижно, коли Святий Миколай приносить різочку. Є такі неспокійні, рухливі, цікаві хлопці, які отримують різочку, приносять її до школи і хваляться: "Ось я отримав різочку!"
– У Косові діти на вулиці впізнають "свого Миколая"?
– Діти знають мене. Я розмовляв із вчителькою перших класів. Вона сказала, що діти хочуть прийти до мене. Я їй сказав, що буде гість із Словаччини, на що вчителька відповіла: "Ми хочемо мати свого Миколая. Діти знають, що це ви повинні бути ним". Діти отримують призи від Святого Миколая не лише взимку, а й влітку, навесні.
"Святий Миколай – на небі, а ми – лише його помічники"
– Чи маєте ви свою канцелярію? Як відбувається процес роботи над поштою?
– Ця робота тільки налагоджується. Лише у червні вийшов указ президента про створення "Маєтку Святого Миколая". Я бачив досвід подібних проектів, зокрема Діда Мороза у Росії. Там затверджено державну програму, тому Дід Мороз має свою резиденцію, свою соціальну службу, робочий кабінет, спальню, ігрову кімнату. Російська програма працює вже вісім років. А ми тільки починаємо, хоча займаємося цією справою вже чотири роки. Але це було на добровільних засадах. Маємо надію, що буде такий кабінет.
– Як ви відписуєте дитині?
– Підпис такий – "Служба Святого Миколая". Ми пояснюємо, що ми є помічниками Святого Миколая, який дякує за гарного листа. Діалог відбувається від третьої особи, тому що ми не хочемо переступати межу і чинити святотатство – на кшталт, взяли культ святого і зробили із себе святого. Святий – на небі, а ми – тільки помічники. Наша служба охоплює до двадцяти помічників Святого Миколая.
– Яким малюють діти Святого Миколая?
– На малюнках є атрибутика суто церковна – хрестики, шапка. Діти бачать на іконі німб навколо голови святих, тому над головою Миколая вони його теж зображують. Бачать його у мітрі – шапці з дорогоцінного каміння, і намагаються це намалювати. Вони навіть зображують Святого Миколая не в суто церковній традиції, а малюють його десь біля лісу чи ялиночки. Малеча уявляє, що у Миколая – великі черевики, великий мішок, у нього є сани. Хтось намалює оленя, а хтось – коня.
Писали прохання
на папері та вкладали за двері
– Що ваші діти просять у Святого Миколая?
– Мої діти вже підросли. Але коли були меншими, просили реальних речей. Це міг бути набір фломастерів чи речі повсякденного вжитку. Вони знали, що цей подарунок треба було заслужити.
– А ви в дитинстві писали листи Святому Миколаю?
– Так, ми брали листочок і писали. Але ми його не кидали у поштову скриньку, а клали за двері на спеціальне місце. Святий Миколай мав прийти і забрати. Це було дуже цікаво і приємно. Воно вселяло віру і надію, що ті всі речі, про які ми писали, будуть прочитані.
– А ви що просили у дитинстві?
– Коли я був малий, просив дуже скромних речей. Я просив або кросівки, бо бачив, що хтось їх мав, або щось подібне. Просили фактично того самого, що й мої діти просять сьогодні. Були думки, чогось нереального попросити, але батьки казали, що Святий Миколай має багато дітей і повинен впоратися з бажаннями усіх. Як правило, це були фрукти, солодощі.
– Чого загадаєте до цьогорічного Святого Миколая?
– Щоби біла ковдра, яка дає колір чистоти, вкрила сіру землю. Зима вимагає свого. Хочеться снігу, морозу, спокою.