Тепле взуття, хутряні шапки, зимовий одяг днями безкоштовно отримають пенсіонери, які є членами єврейської громади. Ця спільнота має у нашій області цілу систему допомоги своїм співгромадянам: від дитячого садка та видачі памперсів для найменшеньких – до доставки гарячих обідів людям похилого віку та оплати ритуальних послуг.
Лежачих і немічних поселяють
у спеціальній квартирі
– Я вже сім років не виходжу з дому. Не знаю, де б я була, якби не допомога благодійного єврейського фонду, – каже 93-річна чернівчанка Євгенія Берлін, у минулому головний бухгалтер центральної ощадкаси. Ось уже 9 місяців після інсульту вона постійно живе в облаштованій квартирі фонду з цілодобовим доглядом. Удома за нею доглядати нікому. А самотужки жінка не може навіть манної каші зварити.
Для немічних людей, яких з різних причин не кладуть до лікарні (дуже похилий вік, невиліковні захворювання, тривала реабілітація після інсульту, переломи ніг тощо), діє унікальна програма "Надія", ініціатором створення якої став директор фонду "Хесед-Шушана" Леонід Фукс. У двокімнатній квартирі на
вул. М. Заньковецької, яку дві чернівчанки заповіли фонду для благодійних цілей, цілодобово живуть троє-четверо самотніх людей. Тут вони харчуються і перебувають під медичним наглядом.
Соцпрацівниця фонду Емма Куруляк уже три роки обслуговує літніх людей за програмою "Надія". Готує їсти, пере, прибирає, дає ліки, переодягає, годує, купає. Такого повного і практично безкоштовного догляду не дають ні жодна лікарня, ні державні служби. Нелегко виконати усі побажання немічних клієнтів, але жінка каже, що робота їй подобається.
Маленькі діти вчать батьків традицій свого народу
Щоранку через усі Чернівці курсують спеціальні мікроавтобуси – один збирає малечу, котра відвідує єврейську групу при дитсадку №25, інший – першокласників єврейської школи.
Батькам потрібно лише відвести дитину на одну із визначених зупинок неподалік від дому, а в бусі за нею вже наглядає вихователь. Щоправда, за спостереженнями вихователів, батьки з єврейських родин бувають у садку чи не частіше за інших – мабуть, турбота про дітей і старих закладена генетично.
У школі й садку діти, крім державної програми, вивчають і традиції свого народу. Скажімо, у грудні під час святкування Хануки їх пригощають традиційною стравою на зразок пончиків, а у класах запалюють ханукальні свічі, які, за повір’ям, приносять успіх.
"Коли потрібно якесь обладнання чи іграшки, ніколи не виникає проблем, – каже Лариса ІВАНЧИК, завідувач дошкільного навчального закладу №25. – Досить лише надіслати рахунок до єврейського благодійного фонду". Тому в групі – євроремонт, нові меблі, спортивне обладнання, сучасна техніка. Окрім звичайного харчування, діти додатково отримують соки, йогурти, солодощі. Безкоштовно харчуються й учні школи №41, яка, до речі, є державною і відкритою для усіх національностей, – за це платить благодійник зі Швейцарії.
Приблизно сотнею дітей опікується програма "Бейтейну" – двічі на рік вони отримують вітаміни, на зиму – теплі речі. До початку навчального року їм видали необхідні канцтовари. Також багатьом дітям допомагають продуктами, памперсами, ліками. А школярі у спеціально організованому денному центрі мають змогу після школи зробити уроки, пообідати, погратися, займатися у різних гуртках.
Доходить до парадоксу – сьогодні діти з єврейської громади вчать батьків національних звичаїв свого народу, тобто, що можна їсти, як треба поводитися, як відзначати свята – усього того, що дізналися в недільній школі при синагозі чи на інших заняттях.
– Головна увага у євреїв – дітям. Від того, як ми їх навчимо, що ми їм дамо, залежить і їхнє подальше життя, і наше, бо діти стають старші і повинні нас замінити, – каже Ноах КОФМАНСЬКИЙ, головний рабин Чернівецького регіону.
Межа бідності –
500 гривень
– Ми прагнемо, щоби жоден єврей і член його сім’ї, як би далеко він не жив, не залишався наодинці зі своїми бідами, – каже Наталія ПЕЧОНКІНА, секретар-референт
Чернівецького обласного благодійного фонду "Хесед-Шушана". В області цей фонд опікується майже тисячею людей – євреями за національністю та членами їхніх сімей. Більшість із них – пенсіонери-чернівчани. Але навіть у віддалені села на Путильщині чи у Сокирянському районі, де мешкає бодай одна єврейська сім’я, постійно виїжджає автомобіль з емблемою "Хеседа". Людей забезпечують продуктами, медикаментами, вугіллям чи дровами, балонним газом, газетами, теплими речами. Нерідко до підопічних виїжджає і лікар-психотерапевт, аби допомогти їм ще й добрим словом.
Максимальну допомогу у фонді мають право отримувати ті, у кого пенсія менша 500 гривень. Це не лише їжа й одяг, але й ремонт, послуги перукаря, пральні, лазні, прокат обладнання, розваги, бібліотека і навіть безкоштовні операції.
Хворих, немічних і самотніх відвідують патронажні працівники. Причому люди мають змогу обрати собі ту доглядальницю, з якою їм легше спілкуватися. Якщо пенсіонер може сам ходити, патронажний працівник обслуговує його кілька годин на день – піде до магазину, візьме довідку в ЖРЕПі чи просто поговорить. А за лежачими людьми наглядають по вісім годин на день. Буває, патронажні сестри навіть життя рятують людям. Одній з них якось довго не відчиняли дверей, довелося зламати замок, а у квартирі лежала людина з інсультом. "Швидку" викликали вчасно.
Підопічним фонду не доводиться чекати в чергах у поліклініці – для них щоденно працює спеціальний кабінет, де приймають лікарі-спеціалісти. Більшість із цих 18 медиків – висококваліфіковані волонтери, до яких у звичайній лікарні важко потрапити на прийом. Значну частину медикаментів та медичного обладнання фінансує фонд.
Оплачують щасливе дитинство і доглянуту старість сім’ям єврейської громади переважно закордонні спонсори і фонди. Є серед них і колишні чернівчани, які розбагатіли і хочуть допомогти
землякам.