– Це розслідування відбувалося вельми болісно й довго, адже потрібно було отримати низку різних висновків від судово-медичної експертизи, – розповідає начальник відділу прокуратури області Ігор Галичанський.– Я вже не кажу про той емоційний стрес, який довелося пережити
дівчинці під час розмов зі слідчими й у суді. Підсудний був раніше засуджений за посягання на чуже майно, а вийшовши з місць позбавлення волі, поїхав на заробітки за кордон, мав свого мікроавтобуса. Тобто був матеріально забезпеченою людиною. Не виявили у нього лікарі й якихось психічних відхилень.
– Мешкала сім’я в одному із сіл Заставнівського району. Вперше сексуальне насилля над своєю донькою батько вчинив, коли дівчинці було вісім років – восени 2001 року. Подаємо витяг із розмови дівчинки із слідчим: "Коли тато сидів у в’язниці, ми з мамою його провідували. Коли він звідти повернувся, вони разом почали продавати продукти на базарі. Я рада була, що тато повернувся, але невдовзі він став нас з мамою бити, особливо після того, як до нас почав заходити його брат. Якось ми разом поїхали за сіном, тато наказав мені назбирати кукурудзи. Він пішов зі мною, знайшов місце, сів, мене висадив на себе. Мені було незручно,тому я сповзла й заховалася в кущ, який знаходився поруч. Тато витяг мене звідти і вдарив в обличчя. Віддалік якийсь чоловік щось робив на полі, й батько сказав, що треба їхати додому. Дорогою він зупинився, оголив свій статевий орган і сказав, що робитиме зі мною те, що робить з мамою. Вдома я розповіла це матері, а вона сказала: "Що я маю робити?" Пізніше ми з татом поїхали в поле за буряками. Я не хотіла їхати, але мама сказала, що треба, мовляв, батько покаже, де маю пасти корову. Коли поверталися назад, тато зупинив фіру й оголив свій статевий орган. Я сказала, що розповім про це матері. Він злякався. Потім ми поїхали в поле за буряками, де батько мене роздягнув, вдарив кулаком в обличчя і згвалтував".
Як розповідала дівчинка слідчому, батько гвалтував її вдома, на горищі, в сараї, у коморі, в саду, на пасовищі. Дівчинка постійно намагалася втекти від нього, скажімо, до бабусі. І ось 2003 року, коли в школі відбувався медогляд, Маринка навідріз відмовилася йти до школи й розповіла бабусі чому. Та звернулася до правоохоронців. Мама, довідавшись про наругу чоловіка над донькою, розлучилася з ним, і нині мешкає з Маринкою і молодшим сином у своєї матері в іншому селі сусіднього району. А Маринка знову стала відмінницею і найбільше любить географію.(Усі імена дійових осіб цієї кримінальної справи змінено з етичних міркувань.)