Найстабільніші команди Буковини останнього десятиліття – ФК "Лужани" та "Митник" (Вадул-Сірет) – зійшлися у вирішальному поєдинку за Кубок області з футболу вчетверте за останні шість років. Після попередніх трьох матчів – умовна рівновага на користь лужанців: суперники обмінялися перемогами, а ще в одній грі після нічиєї ФК "Лужани" вирвав головний трофей у серії пенальті. Загалом лужанська команда 8 разів виступала у фіналі (сім з яких – за останні 9 років) і чотири рази перемагала, а "митники" були фіналістами шість разів за останні 8 років і цього року втретє тріумфували у кубкових змаганнях.
У "Митника" була суто людська додаткова мотивація –
хлопці не приховували, що дуже хотіли перемогти і присвятити виграш пам’яті колег по команді Василеві Кінащуку (ще у минулорічному фіналі захищав ворота "митників"), Олегові Костіву (у переможному фіналі-2004 двічі "розписався" у воротах лужанців) та екс-капітану Віталієві Пукаю, які цього року трагічно загинули під сніговою лавиною…
В обох колективах грало чимало досвідчених виконавців, які мають за плечима досвід виступів у командах майстрів, тож віддати комусь перевагу після стартових хвилин було складно. Проте дуже швидко ситуацію змінила прикра помилка голкіпера лужанців Володимира Батури, який на 7-й хвилині несподівано випустив м’яча з рук, і Іллі Куруляку нічого не залишилося, як спрямувати його у порожні ворота. Щоправда, переваги в один м’яч надто мало для того, аби почуватися спокійно у двобої з ФК "Лужани". Звісно, дітище Василя Орлецького та Ярослава Мазура завжди націлене на максимальний результат, і, відповідно, Володимир Борисевич і Ко взялися шукати шляхи до чужих воріт. Відновити рівновагу вдалося на 52-й хвилині, коли після навісу ударом головою відзначився саме Борисевич.
Здавалося, надалі, зважаючи на рівень команд, точитиметься рівна боротьба і, можливо, глядачі навіть побачать додатковий час і пенальті. Але іншої думки був лідер атак "Митника" Павло Кудрявцев, який, до речі, мав в активі дубль і реалізований післяматчевий пенальті у програному фіналі-2003. На 65-й хвилині співробітник Вадул-Сіретської митниці блискучим ударом зі штрафного з 18-ти метрів вцілив майже у самісіньку дев’ятку. Інтрига зберігалася до 73-ї хвилини, коли оборонці лужанців в одному з епізодів зарано повірили, що м’яч покине межі поля. Але Янчик таки повернув його з лінії у гру, що дозволило Кудрявцеву забити у порожні ворота. На хвилину раніше Кудрявцев знайшов було бличкучим пасом Янчика, який міг вразити порожній кут воріт, але чомусь вирішив пробити головою у землю, і м’яч відскочив аж у поперечину.
Надію на нічию двічі міг подарувати ФК "Лужани" донедавна один з ключових гравців "Буковини" Роман Михайлюк. На
78-й хвилині він з декількох метрів бив фактично по порожніх воротах, але Валентин Подольський таки зумів врятувати свою команду. А за хвилину після удару головою Михайлюка м’яч влучив у сітку з боку воріт.
Цікаво, що теперішній наставник ФК "Лужани" Юрій Крафт у Кубку-1997/98, очолюючи новоселицький "Колос", у подібній ситуації потерпів від лужанців, які на останніх хвилинах відігралися з 1:3, а за пенальті перемогли. Цього разу дива не сталося, і ФК "Лужани" змушений був задовольнитися званням фіналіста.
У церемонії нагородження вперше за багато років взяв участь і голова облдержадміністрації. Володимир Куліш побажав "митникам" повторити футбольний подвиг лужанців, які 2000 року сенсаційно вибороли аматорський Кубок України.
У перерві звітного поєдинку заступник голови ОДА Борис Баглей нагородив ректора ЧНУ Степана Мельничука та головного тренера ФК "Університет" Миколу Осадця за друге місце у фінальній частині студентському чемпіонаті України і презентував костюми із символікою Буковини команді, яка гідно представляє край на національній арені (у названих змаганнях наш університет втретє стає призером, до цього були два комплекти золотих нагород).

Усі переможці
та фіналісти
Кубка області
з футболу
1940-41. "Динамо" (Чернівці) – "Харчовик" (а не "Геркулес")
1945. в/ч 21247 – в/ч 51547
1946. ОБО – "Легпром" (Садгора)
1947. "Авіагарнізон" – ОБО
1948. "Авіагарнізон" – "Динамо"
1949. "Колгоспник" (ім. І. Франка, Ленківці) – "Панчішник"
1950. "Динамо" – "Панчішник"
1951. ГВЗ – "Іскра" (Заставна)
1952. ОБО – "Червоний прапор" (Садгора)
1953. "Динамо" – "Панчішник"
1954. "Динамо" – ГВЗ
1955. "Буревісник" – "Панчішник"
1956. в/ч 29917 – "Червона армія" (Сторожинець)
1957. "Буревісник" – "Червоний прапор" (Садгора)
1958. "Динамо" – "Харчовик"
1959. "Колгоспник" (Новоселиця) – "Сокіл" (Путила)
1960. "Авангард" – "Восход"
1961. "Восход" – "Машинобудівник"
1962. "Машинобудівник" – "Колгоспник" (Кіцмань)
1963. "Восход" – ГВЗ
1964. "Машинобудівник" – ГВЗ
1965. "Восход" – "Машинобудівник"
1966. "Машинобудівник" – "Восход"
1967. "Восход" – "Колгоспник" (Кіцмань)
1968. "Восход" – СК "Буковина"
1969. "Восход" – "Колгоспник" (Новоселиця)
1970. "Легмаш" – "Бетонник"
1971. ДОК – "Колгоспник" (Кіцмань)
1972. "Легмаш" – ДОК (Сторожинець)
1973. "Восход" – "Будівельник"
1974. "Восход" – "Карпати"
(Вижниця)
1975. СК "Буковина" – ДОК
1976. "Сірет" (Сторожинець) – ДОК
1977. "Черемош" (Вижниця) – "Схід"
1978. "Сірет" (Сторожинець) – "Харчовик"
1979. "Метеор" – "Легмаш"
1980. "Легмаш" – "Карпати" (Сторожинець)
1981. "Метеор" – "Вимпел"
1982. СК "Буковина" – "Колос" (Лужани)
1983. ГВЗ – "Металіст"
1984. "Легмаш" – "Карпати" (Сторожинець)
1985. "Дружба" (Киселів) – "Карпати" (Берегомет)
1986. "Емальпосуд" (Садгора) – "Легмаш"
1987. "Легмаш" – "Автомобіліст"
1988. "Емальпосуд" (Садгора) – "Метеор"
1989. "Емальпосуд" (Садгора) – "Колос" (Новоселиця)
1990. "Металіст" – "Зоря" (гумовзуттєвий завод "Розма")
1991. "Легмаш" – "Карпати"
(Садгора)
1992. "Легмаш" – "Дружба" (Киселів)
1993. "Карпати" (Садгора) – "Легмаш"
1993/94. "Карпати" (Садгора) – "Дружба" (Киселів)
1994/95. "Підгір’я" (Сторожинець) – "Дністер" (Дорошівці)
1995/96. "Карпати" (Садгора) – "Легмаш"
1996/97. "Митник" (Вадул-Сірет) – "Підгір’я" (Сторожинець)
1997/98. ФК "Лужани" – "Колос" (Новоселиця)
1998/99. "Університет" – "Калинівський ринок" (Садгора)
1999/2000. ФК "Лужани" – "Університет"
2001. ФК "Лужани" – "Митник" (Вадул-Сірет)
2002. "Калинівський ринок"
(Садгора) – ФК "Лужани"
2003. ФК "Лужани" – "Митник"
2004. "Митник" – ФК "Лужани"
2005. "Підгір’я" (Сторожинець) – "Митник"
2006. "Митник" – ФК "Лужани"
Статистичні дані підготував Анатолій Андрейчук