– Моя мама, Марія Андріївна дожила до солідного віку, – розповідає заставнівчанка Світлана Палагнюк. – Але невмолима хвороба підірвала її здоров’я, й 26 грудня минулого року вона померла. Чоловік моєї сестри, Михайло, пішов на кладовище, щоби домовитися про те, хто копатиме могилу. Там він зустрів сторожа, діда Івана, який сказав: "Я не копаю могил, тут є хлопці, які й викопають". Гробарів мало бути двоє. Той, з ким домовлялися, грошей не взяв, сказав, що платню візьмуть після закінчення роботи, а коштуватиме це 220 гривень.
– Ховали маму наступного дня, о десятій годині, продовжує Світлана. – Під час руху процесії на кладовище я побачила діда Івана й запитала, чому так дорого коштує викопати яму, мовляв, раніше таких цін не було. "Нічого не вдієш, така такса", – відповів він. І ось ледь похоронна процесія завернула на цвинтар, я побачила, що яму викопали на могилі тата. Коли люди це побачили, зчинився неабиякий галас і плач: прогнила домовина була проламана й там виднілися кістки тата. Дехто з присутніх, особливо жінки похилого віку, почали бігти з кладовища геть. Дехто кричав, чому не викопали яму там, де треба, на що дід відповів, що, мовляв, де зять вказав, там гробарі й викопали. "Але ж коли ви побачили, що помилилися, то слід було викопати поруч". – "Йшлося про оплату лише однієї ями!" – була відповідь. Від такої ганьби і приниження сльози застеляли мої очі. Щоби вийти із ситуації, хтось з присутніх запропонував вирити іншу яму. Але втрутився священик отець Дмитро Костащук, який сказав, що це буде не по-християнськи й це може негативно позначитися на родичах покійної. Одне слово, труну з мамою поклали збоку могили, біля неї залишився мій зять Петро, а ми пішли в кафе на поминальний обід – не псуватися ж продуктам. Ну, а сторож дід Іван пішов за копачами, які зганьбили нас на весь райцентр. Ті викопали іншу яму, але неглибоку. Все це коштувало мені 350 гривень. Ховав маму священик разом з нашою ріднею. Молодий копач хвалився, що викопав яму за півгодини, й "тому, що в мене аж сорочка змокла, накиньте ще 30 гривень". Моя сестра Ганна після похорону ходила до нашого мера. Той сказав, що в місті ритуальної служби немає, кожен сам шукає копачів. Дивно, адже колись така служба функціонувала. Зрештою, мова навіть не про високі ціни на такі сумні послуги, а про цивілізований підхід до такої важливої справи, як похорон.
– На жаль, у місті з населенням майже 9000 осіб ритуальної служби немає, – констатує міський голова Заставни Ярослав Цуркан. – Це питання ми навіть розглядали на сесії, однак якогось рішення не виробили. Швидше за все, доведеться створювати ритуальну службу на приватній основі.
Як повідомила начальник відділу Головного управління економіки ОДА Світлана Бабінецька, ритуальних служб немає у жодному з райцентрів. Хоча, ритуальні послуги, а йдеться про продаж домовин, вінків тощо, надаються в 31 населеному пункті краю, але до їх числа не входять Новодністровськ і Герца.