Середньовічний замок, який носить ім’я свого засновника князя Любарта, – єдина в Україні споруда тих часів, що збереглася у своєму первозданному вигляді. У цьому старовинному замку побували кореспонденти "МБ".
З висоти ніхто не падав, але зі сходів, бувало, котилися
Увійшовши у велику середньовічну браму замку Любарта, який майже в незмінному вигляді стоїть у старій частині Луцька, відразу опиняєшся в оточенні масивних височенних стін. На "другий" та "третій" поверх замку, куди ведуть коридорчики вздовж стін, можна пройти дерев’яними сходами. За словами співробітників музею-заповідника, найвища
точка замку, куди можна дістатися, сягає дев’ятиповерхового будинку. Сходи разом із поручнями виглядають досить міцними, однак через необережність легко можна опинитися внизу. Працівники заповідника розповіли, що випадків падінь відвідувачів з висоти не пригадують. Але одного разу таки довелося "ловити" відвідувачку. "Вже традиційно майже кожна пара лучан, яка одружується, обов’язково повинна сфотографуватися з гостями на верхніх поверхах замку. Звісно, довгі розкішні сукні і туфлі на високих підборах – не найкраще вбрання для любителів історичного минулого. Так, весільна дружка на двометровій висоті зачепилася каблуком за сходинку і покотилася донизу. Усі встигли лише зойкнути. Та дівчина встала на ноги неушкодженою. Лише була дуже засмучена, що зламала каблук улюблених туфель", – розповіла працівниця заповідника.
Першим був
замок з дерева
За словами Сергія ОДЗІЄВИЧА, наукового співробітника заповідника "Старий Луцьк", цей замок з цегли та каменю
з’явився на місці іншого – дерев’яного.
– Колись – понад 900 років тому – тут стояв дерев’яний замок – Окольний. Посередині діяла Соборна церква, яку мурувати ще у 1170-х роках. На жаль, нині залишилися лише її рештки, однак маємо намір її відновити з максимальною точністю. Оскільки замок був резиденцією волинського князя, то на його території були й побутові приміщення – кузні, кухні, комори і навіть лазні. Усі елементи кріплення, будівельні матеріали були дерев’яними. З тих часів збереглася лише одна вежа. В ній зараз розташований єдиний в Україні музей дзвонів. Зважаючи на недовгий вік дерева, у 1340-х роках навколо дерев’яної споруди волинський князь Любарт, а за православним хрещенням – Димитрій, розпочав мурувати цегляний замок. Поступово князь замінив дерев’яний замок на цегляний.
Науковець С. Одзієвич переконаний, що сьогодні замок – єдина середньовічна пам’ятка в Україні, яка на 85% виглядає так, як у свої часи. "Очевидно, "добрі" лучани розібрали би і цей замок, як це сталося з іншими пам’ятками, якби не обставина – в нижній частині замку немає цегли, там просто накидане каміння, будівельне сміття і все залите бетоном", – каже пан Сергій.