Авто | Нерухомість | Робота
RSS logo rss  |  Вхід: Вхід в Молодий Буковинець Вхід через ВКонтакте
Головна | Приватні оголошення |Приватні оголошення Тури з Чернівців | Послуги | Досьє | Досьє - відомі люди Чернівців Афіша | Пропозиція тижня | Юрист-онлайн | Журнал "Давай Одружимось!" |
  Новини: Чернівців | України | Світу | » Політика | » Економіка | » Культура | » Спорт | » Здоров'я | » Кримінал | » Життя | » Фото | » Відео | » Новини читачів |
У Чернівцях немає, напевно, жодного, хто у радянсько-дитячі часи бодай раз не записався у
гурток Палацу піонерів. А записуватися було куди: гуртків діяло 153. Зараз їх 80, змінилася і назва установи – нині це Чернівецький міський палац дітей та юнацтва. Незмінним залишилося лише ставлення до дітей – їх тут люблять і вважають найталановитішими, найрозумнішими.
Ян Табачник працював у Палаці піонерів акомпаніатором
– Тодішні піонери і сьогоднішні діти майже нічим не відрізняються, – розповідає директор палацу дітей та юнацтва Алла Клименко, яка працює тут 34 роки. – Лише колись дітей батьки не приводили, як зараз. Вони прибігали самі, записувалися, потім приводили друзів, однокласників. Зараз батьки ведуть за руку, цікавляться.
Але раніше діти часто швидко відсіювалися. Нині ж, якщо батько чи мати приводять дитину і налаштовані на заняття, то дитина ходить, батьки контролюють.
Гуртки у нас, як і раніше, майже всі безкоштовні. До нас ходить мало дітей із багатих родин. Найбільше – зі звичайних сімей, де батьки багато грошей виділити не можуть. На жаль, тепер держава не виділяє грошей на костюми чи матеріали. Раніше ми купували тканини, замовляли костюми у відомої майстрині з Мілієвого, яка обшивала Софію Ротару, Василя Зінкевича. А перуки та грим для театрального гуртка ми замовляли з Москви.
Ще одна проблема – наші танцювальні колективи не можуть перемогти, бо немає сучасних яскравих костюмів. Вони дуже дорогі.
А які у нас чудові педагоги! Мені київські фахівці казали, що у них у столиці немає таких викладачів, як керівник нашого вокального ансамблю "Барви" Марія Когос. У неї вчилися Ані Лорак, Катя Бужинська, Ірина Столяр (Марта).
– Лорак у нас не займалася з раннього дитинства, – пригадує Алла Василівна. – Вона прийшла до нас, коли Фальоса вирішив зробити її співачкою. Він її тут випробовував на вечорах. Маленькою, коли вона вчилася в інтернаті, пам’ятаю її з двома величезними бантами, коли Кароліна виступала на конкурсах. Вона копіювала Аллу Пугачову. Була дуже комунікабельною, нікого не боялася. Ми ще тоді нею захоплювалися.
Наші викладачі – досвідчені, люблять свою справу, дітей. Свого часу у нас викладали заслужена артистка УРСР Валентина Беспольотова (керувала драматичним гуртком у 1957-1967 роках), Яків Мураховський (керував ансамблем народного танцю "Візерунок"), Софія Райбер (керівник гуртків художньої вишивки).
Йосип Ельгісер, Ян Табачник, Роман Копов працювали у нас акомпаніаторами. Пригадую, що Рома страшно боявся вперше акомпаніювати на сцені, і лише моє "Рома – ти зможеш" змусило його вийти й зіграти. Виступив він гарно.
Серед наших випускників – заступник начальника відділу культури міської ради Олександр Попенко, директор магазину "Букініст" Марина Лібанова.
До війни піонери займалися більярдом і грали джаз
Два роки тому Палац дітей та юнацтва відсвяткував своє 60-річчя, а нині з’ясувалося, що він набагато старший.
– Нам невдовзі – 65, – розповідає методист Олена Семенюк, яка вивчала історію установи в архіві. – Я знайшла свідчення за 1941 рік про те, що Палац тоді вже був!
Керував палацом далекого 1941 року за документами, які віднайшла Олена Семенюк, товариш Цирульський. У квітні 1941 року, наприклад, він отримав наказ виконкому Чернівецької міської ради обладнати колишній стадіон "Сокол Варе" (знаходиться нині у парку культури імені Т. Шевченка) для розваг та спортивних вправ дітей.
Серед знайденого в архіві є унікальний документ: як випливає з пояснювальної записки директора Шлейкіної від 8 грудня 1944 року, 1940 року Палац піонерів розташовувався на Театральній площі № 8 (нині цієї будівлі немає) і займав чотири поверхи!
На першому поверсі були фізкультурний та технічні відділи, на другому – більярдний, акробатичний зали, працювали дві вчительки балету та дві піаністки. На третьому поверсі був хор, джаз-оркестр, на четвертому – концертний зал.
Товариш Шлейкіна навела дані про те, що було здійснено1940 року для того, щоби відновити роботу Палацу 1944-го, а для цього просила купити лавки, більярдний стіл, радіо- та кіноапаратуру, акваріум, спортивний інвентар, портрети вождів.
1944 року Палац відновив свою роботу, але вже за іншою адресою. Куди поділася будівля під №8, пані Олена так і не змогла з’ясувати навіть після бесіди зі старожилами Театральної площі.
Багато чого змінилося за ці роки. У сучасників записи від 31 січня 1960 року про здійснену Палацом піонерів роботу викликають лише посмішку.
"Бібліотека Палацу має 395 читачів. Тов. Костовецька працює у тісному контакті з масовими школами. Так, наприклад, у 27-й залізничній школі проводила обговорення книги Кузнецової "Чесне комсомольське"… Тов. Костовецька організувала читання про Леніна при бібліотеці в школах №№27, 13, 21".
У далеких 60-х гуртківці вишивали портрети Леніна, за що отримували премії на міжнародних та республіканських виставках. Зараз – інші інтереси.
– Завжди користувався популярністю наш театр, – розповідає директор. – У театрі в 60-70-х роках було багато, як тоді казали, "отпєтих" хуліганів. Багато хто перебував на обліку в інспекції зі справ неповнолітніх. Їхній керівник Міла Штейнберг, яка нині живе у США, зуміла так запалити дітей справою, що вони полюбили театр усією душею. Виросли чудовими людьми.
Сучасні діти люблять працювати руками. До нашого гуртка, де роблять вироби із соломки, навіть хлопці ходять.
Стараємося йти у ногу із часом. Серед школярів стало модно займатися бісероплетінням – ми одразу перекваліфіковуємо гурток у цьому напрямку.
Інший гурток перекваліфікували на виготовлення сувенірів. Діти засушують квіти, листочки, додають інші деталі і створюють чудові картини.
Приємно, що випускники нас пам’ятають. Щороку 4 лютого приїжджають з різних куточків випускники театрального гуртка. Розповідають, чого досягли у житті, які ролі виконували, переглядають підготовлений для них виступ нинішніх гуртківців.
Нам часто кажуть, що у вас такі діти-випускники відомі, могли би допомогти. Пригадую, коли Катя Бужинська приїжджала до Чернівців із концертом, Квеленков попросив у мене дівчат-гуртківців для підтанцьовування. Пригадую, Катя зі сцени подякувала Марії Когос, мені. Було таке. А так, щоби особливо згадували… Іра Столяр завжди спочатку йде до Марії Аронівни з букетом квітів. Завжди.


Випускники
Володимир Воробйов – має свій власний театр в Ізраїлі "Гетер".
Семен Співак – художній керівник "Театру на Фонтанці" в Санкт-Петербурзі.
Тамара Артеменко – заслужена артистка України, акторка Чернівецького облмуздрамтеатру.
Лариса Артеменко – акторка Донецького театру.
Жанна Карпач – акторка Київського театру, виїхала до США.
Сергій Юшкевич – актор Московського театру "Современник".
Олег Флейшакер – актор Голівуда.
В’ячеслав Стаханов – актор Чернівецького облмуздрамтеатру.
Олексій Григорчук – актор Чернівецького облмуздрамтеатру.
Олег Мельничук – актор Закарпатського театру.

Рейтинг:
(голосів: 1)
9-02-2007, 13:51
Коментарів 0 Переглядів 3039

Теги -
Новини партнерів:
Радник мера Чернівців став свідком перегонів двох маршруток. ВІДЕО

Водій однієї з маршруток на швидкості здійснив обгін поблизу "Юності Буковини"
Яблука з Буковини - до Сингапуру та Іраку: фермер створив унікальний сад
Фермер Леонід Макаренко вирощує фрукти за європейськими технологіями і без проблем продає їх за кордоном.
Популярне Коментують
• Новини
Погода, Новости, загрузка...
Loading...
3 компанії у Чернівцях з офіційного працевлаштування за кордоном ( на правах реклами)

Уже давно плануєте поїхати на роботу за кордон, але боїтеся невідомості, відсутності підтримки та великої кількості паперової роботи?
Лісівники та природоохоронці святкували разом! (прес-реліз)

Професійне свято та 25-річчя з дня заснування Закарпатського обласного управління лісового та мисливського господарства лісівники краю масштабно відзначили минулої суботи в Боздоському парку в Ужгороді.
Буковинська кухня: 8 "смачних" пропозицій від ресторанів у Чернівцях (на правах реклами)

Для своїх постійних клієнтів і приїжджих гостей буковинські ресторани охоче пропонують найсмачніші наїдки Буковинського краю та свої фірмові страви
"La mulți ani": у нас завжди смачно й по-домашньому! (на правах реклами)

Тут відвідувачам пропонують молдавську та європейську кухні. Окрім смачної їжі, особливу атмосферу створить інтер’єр.
Ми гарантуємо гідні умови праці та нове обладнання, офіційне працевлаштування, заробітну плату від 6000 до 10000 грн
Європейське швейне підприємство "Бібі Фешн" запрошує на роботу (на правах реклами)