На поручнях сходів і на ручках
замків у будинку на вулиці Горького досі висять чорні стрічки. Носять їх на лацканах одягу і його мешканці – сусіди таксиста Олександра Івасюка, який трагічно загинув від рук убивці у жовтні 2006 року в Парковому проїзді. У квартирі теж на видному місці портрет Олександра Івановича.
– Ми прожили з ним 32 щасливі роки, – розповідає вдова Олександра, лікар швидкої допомоги Лариса Григорівна. – А ніби – один день, бо любили одне одного. Не можу повірити, що його немає з нами. Знаєте, коли чоловіка не стало, навіть пасажири приносили нам матеріальну допомогу. А товариші Саші зі служби таксі 083 на 40 днів пом’янули його у невеличкому кафе в центрі міста, де вони завжди відзначають свої іменини. Я їм дуже вдячна за це.
Внук Сашко й нині розмовляє з дідусем
Як розповідає Лариса Григорівна, найбільше Олександр Іванович любив онука Сашка, якому нині минуло два роки: де б не був, завжди приносив йому іграшки, ласощі, брав із собою на дачу, їздив з ним на море.
– Лягаючи ввечері спати, дитина підходить до портрета чоловіка й каже: "Дідусю, на добраніч!" А вранці, прокинувшись, завжди запитує, чи не повернувся дідусь, – зітхає жінка. – Розумієте, не віримо ми, що Олександра міг збороти худенький низенький студент, хтось йому допомагав, бо багато ушкоджень було на тілі. А чоловік мій був високого зросту, міцної статури, служив на флоті водолазом. Неодноразово ризикував там життям: розповідав, що часто йому доводилося занурюватися у воду в Перській затоці – перевіряли, чи немає диверсантів, які могли підірвати корабель. За морською звичкою, не любив носити краваток, а сорочка на грудях завжди у нього була розтебнута на два верхні гудзики. Вже коли Саша лежав у труні у застібнутій сорочці, син зробив на моє прохання так, як батько ходив живим, – розстебнув вгорі, аби йому Там легше дихалося.
– Чи не відчував Олександр Іванович чогось лихого? – запитуємо.
– Ні. Ввечері перед виїздом на роботу він зателефонував своєму другові Володі й привітав його з днем народження. Під час розмови товариш запитав чоловіка, мовляв, як у тебе справи. На що Сашко жартома: "Не дочекаєтесь!" Він часто любив так казати. Поїхав і не повернувся. З іншого боку, приміром, 30 жовтня мав бути день народження у мене, 8 листопада – Дмитра, а в нас старший син Дмитро, 26 листопада – 25-річчя молодшого сина Володимира і ювілей Сашкової племінниці. І ще задовго до цих святкових дат чоловік для всіх придбав подарунки. Раніше він робив це напередодні. Однак останнього разу чомусь вчинив інакше.
Перед загибеллю свекра невістці наснилася зграя ворон
– На таксі він працював років десять, – продовжує Людмила Григорівна, – а до того був слюсарем на заводі. Як правило, виїжджав ввечері і повертався опівночі. П’яних і підозрілих пасажирів ніколи не брав. Машину завжди мив, казав: "Люди сідатимуть у святковому одязі, то й автомобіль повинен відповідно виглядати". А таку силу мав, що гайки у двигуні руками закручував. Звичайно, матеріально сім’ю він більше підтримував, ніж я, адже самі знаєте, яка у лікарів зарплата. Хоча ніколи за зайвою гривнею не ганявся, навпаки, коли бачив, що клієнт не з багатих, зменшував тариф. А сусідів возив безкоштовно, як і сільських людей, коли їздив у рідне село Ошихліби, що на Кіцманщині.
Як згадує невістка Івасюків, Олеся, напередодні смерті свекра їй наснилася зграя ворон, серед яких були дві білі ворони, й вагітна жінка з двома дітьми. А двоюрідній сестрі Олександра Івановича, Орисі, наснилося ще жахливіше: нібито звідкілясь тече кров, а вона не може її зупинити.
– Після того, як Саша загинув, – продовжує Лариса Григорівна, – двоюрідний брат чоловіка Іван зателефонував Орисі, й щоб зопалу не травмувати її, повідомив, що Сашу побили і він нібито перебуває в лікарні. Почувши це, Орися пішла до сільської церкви і замовила за його здоров’я Службу Божу. Священик не міг вимовити ім’я чоловіка, весь час помилявся, а потім сказав, що якась невідома сила заважає йому правити. Пізніше сестра, коли довідалася про загибель брата, зрозуміла, в чому річ, й повідомила про це панотця. Після загибелі чоловік ні разу нам не наснився. Як кажуть старі люди, це свідчить про те, що Сашкові Там добре.
До цього додамо, що таксист Олександр Івасюк загинув у ніч з суботи на неділю 21 жовтня. За підозрою у скоєнні злочину затримано 16-річного студента одного з вузів.