Авто | Нерухомість | Робота
RSS logo rss  |  Вхід: Вхід в Молодий Буковинець Вхід через ВКонтакте
Головна | Приватні оголошення |Приватні оголошення Тури з Чернівців | Послуги | Досьє | Досьє - відомі люди Чернівців Афіша | Пропозиція тижня | Юрист-онлайн | Журнал "Давай Одружимось!" |
  Новини: Чернівців | України | Світу | » Політика | » Економіка | » Культура | » Спорт | » Здоров'я | » Кримінал | » Життя | » Фото | » Відео | » Новини читачів |
Оце бачив нещодавно по телевізору Івана Малковича. Він там був гостем якоїсь передачі "про культуру" – безглуздої, як усі передачі на нашому телебаченні. Ну, і ведучий каже: "Сьогодні до нас завітав у гості відомий український видавець Іван Малкович". Ніби й дрібничка – але осад залишився. Ні, звичайно, ведучий не збрехав: Малкович – видавець. Мабуть (та не мабуть, а точно), найкращий в Україні: поліграфічні шедеври від його "А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГИ" знову й знову викликають захват у бібліофільської малечі віком від 2 до 102 років та членів різноманітних журі. То звідки ж прикрий осад? А звідти, що Іванові видавничі успіхи якось затьмарили в "народній свідомості" образ Малковича-поета. Що неправильно, бо таких поетів нині ще добре треба пошукати – і все одно не знайти.
Далекого вже 1984 року, будучи студентом, Малкович випустив свою першу поетичну збірку "Білий камінь", після якої – на радість дебілуватим однокурсникам – до нього причепилася дефініція: "найніжніша скрипка України". А гарна ж, якщо подумати, дефініція. Бо скрипка – це такий інструмент, на якому не можна фальшивити. Тобто трафунки бувають всілякі, але тоді це звучить просто нестерпно. Звичайно, фальшивити (як це, приміром, поголівно полюбляють чернівецькі поети) – у принципі погано. Але якщо фальш гітариста чи піаніста ще сяк-так можна пережити, то не та нота на скрипці викликає непереборне бажання повисмикувати скрипальські руки. Щоб не мучився і нас не мучив.
Так от, Іван Малкович ніколи не фальшивить. Не єдиною, але, мабуть, однією з причин є те, що він не квапиться виходити на публіку. Відчуває, що річ ще неготова або й взагалі невдала – і не друкує. Як на наше графоманське сьогодення – рідкісна риса. Зате коли вже щось надрукує, відразу ясно: оце – вірш. Наприклад, такий:


Вийшов у сад. При вікні
перелічив роки.
Чути, як в тиші нічній
тверднуть у слив кісточки.


Або інший:
ось вулики в траві, як мамаї,
й сотає вічний мед дбайлива гречка,
й зачаєно – по всій святій землі –
свої крохмальні і тугі яєчка
висиджують, мов кури, картоплі.
Або будь-який з нової – після дев’ятирічної перерви – збірки "Вірші на зиму". Хоча, строго кажучи, це не зовсім нова збірка, а радше нова книжка, до якої увійшли доповнені новими вибрані вірші з попередніх збірок. Але головне не це. Головне – що взимку нам найбільше бракує світла і тепла. "Вірші на зиму" саме цей брак і компенсують. Між зібраними тут найдавнішими і найновішими рядками "причаїлися" 25 років Іванового життя. І ось, виявляється, що у чомусь найсуттєвішому, у своїй невигаданій ніжності до всіх живих істот Малкович за цей час майже не змінився. Можливо, тільки увиразнилася його особлива прихильність до найзагадковіших та найбеззахисніших з-поміж цих істот – до дітей, пташок і янголів, пов’язаних між собою в такий очевидний, але забутий більшістю дорослих спосіб:


із нас одні лиш діти
найближчі до пташок
і янголів брати
вони й літати ще не розучились…


…А хочете, я вам розповім одну правдиву історію? Йшов якось мій приятель з роботи додому. Сердитий-пресердитий. Бо він – трохи начальство, а на роботі його підлеглі якраз щось там напартачили, і відповідно наступного дня він мусив улаштувати "розбір польотів". Ішов він собі і думав: "Порозганяю завтра всіх до такої-то матері, так їх і так, і ще отуди". Але, на щастя для підлеглих, трапилася йому дорогою книгарня, а в книгарні – "Вірші на зиму". Прочитав приятель увечері Малковича – і на ранок нікого не вигнав і навіть не обматюкав. А ніби ж мав підстави. То читайте і ви: може, попустить. Бо Іван не піариться, коли каже, що він "прийшов лиш, щоб хоч зрідка / комусь бриніло із очей / так тонко-тонко, наче скрипка,/ і мудро, як віолончель". 

Рейтинг:
(голосів: 1)
12-01-2007, 17:29
Коментарів 0 Переглядів 1381

Теги -
Новини партнерів:
Яблука з Буковини - до Сингапуру та Іраку: фермер створив унікальний сад
Фермер Леонід Макаренко вирощує фрукти за європейськими технологіями і без проблем продає їх за кордоном.
На зборах помер учасник АТО з Буковини
Брав участь в антитерористичній операції під Дебальцевим
Популярне Коментують
• Новини
Погода, Новости, загрузка...
Політична клоунада як апогей безвідповідальності
Як у влади, так і в опозиційних політиків мета - власні політичні інтереси, а вже потім Україна та її люди
Loading...
3 компанії у Чернівцях з офіційного працевлаштування за кордоном ( на правах реклами)

Уже давно плануєте поїхати на роботу за кордон, але боїтеся невідомості, відсутності підтримки та великої кількості паперової роботи?
Лісівники та природоохоронці святкували разом! (прес-реліз)

Професійне свято та 25-річчя з дня заснування Закарпатського обласного управління лісового та мисливського господарства лісівники краю масштабно відзначили минулої суботи в Боздоському парку в Ужгороді.
Буковинська кухня: 8 "смачних" пропозицій від ресторанів у Чернівцях (на правах реклами)

Для своїх постійних клієнтів і приїжджих гостей буковинські ресторани охоче пропонують найсмачніші наїдки Буковинського краю та свої фірмові страви
"La mulți ani": у нас завжди смачно й по-домашньому! (на правах реклами)

Тут відвідувачам пропонують молдавську та європейську кухні. Окрім смачної їжі, особливу атмосферу створить інтер’єр.
Ми гарантуємо гідні умови праці та нове обладнання, офіційне працевлаштування, заробітну плату від 6000 до 10000 грн
Європейське швейне підприємство "Бібі Фешн" запрошує на роботу (на правах реклами)