З першого квітня на лікарні чекають серйозні зміни – стартує медреформа вторинної та третинної ланки медицини.

До початку медреформи ще півтора місяця. Лікарі ще самі до кінця з усім не розібралися, є багато незрозумілих питань як для самих медиків, так і для пацієнтів, йдеться у публікації газети "Молодий буковинець".



Наприкінці минулого року було оприлюднено проєкт тарифів на медичні послуги, за якими Національна служба охорони здоров’я сплачуватиме лікарням. Кілька місяців його обговорювали. Днями уряд їх затвердив.

Щоби ці кошти отримувати медичні заклади з лютого повинні укласти договори із НСЗУ. Тепер лікарні будуть залежати тільки від пацієнтів. Чим більше пацієнтів, тим більше коштів отримуватиме лікарня. У НСЗУ наголошують, що платити будуть лікарням лише за виконану послугу. Кошти будуть переховуватися від НСЗУ до лікарень, і вони не будуть стосуватися витрат пацієнта, тобто зазначені суми люди не будуть сплачувати (!!!).

– Досі у лікарнях фінансувалися ліжка і на них хтось мав лежати. Навіть якщо на ньому ніхто не лежав, завжди можна було записати, що хтось лежить, - розповідає про медереформу директор Західного департаменту НСЗУ Мар’яна ВОЗНИЦЯ. – Було проведено багато різних аналітичних досліджень, наприклад, влітку кількість пацієнтів зменшувалася, але при тому тривалість їх перебування різко збільшувалася. Писалася паперова статистика, а тепер Національна служба здоров’я працюватиме лише з електронними носіями.

Зробивши певний аналіз, ми побачили, що на утримання шкірвендиспансерів в Україні йде понад 500 мільйонів гривень щорічно. А на лікування людей з інсультом витрачають значно менші кошти. На утримання закладів туберкульозної служби витрачається практично 2 мільярди гривень, на лікування дітей зі складними неонатальними випадками – 300-400 мільйонів.

Щоби забезпечити пацієнтів універсальним медичним покриттям, НСЗУ визначила пріоритетні напрямки.

– Реформа полягає у тому, щоби перескерувати кошти звідти, де вони не є першочерговими, у ті галузі медицини, де вони є життєво необхідними, – каже Мар’яна Возниця. – На 2020 рік визначено пріоритетні напрямки: лікування інсульту, інфаркту, пологи, рання неонатальна допомога і ранній онкологічний скринінг для дорослих. Загалом сформовано 27 пакетів медичних послуг. Саме за ці послуги НСЗУ платитиме лікарням. Але лікарням на ці послуги потрібно укласти договори. Тож із 1 квітня перейдуть до нових умов фінансування медзакладів.

Що змінить медреформа

Альберт Куріцин, гендиректор КНП "Мiський клінічний пологовий будинок № 2":

"Реформа розпочалася, й іншого шляху немає. Безумовно, будуть у процесі якісь корекції. Розуміємо, що спочатку можуть виникати проблеми, але ми готові. Наразі оприлюднена сума для пологів – 8 тисяч гривень. Але це ще не остаточна, будуть застосуватися коєфіцієнти зростання. Щось чітко зможемо сказати з 1 квітня. Але за нашими розрахованими нормами суми у 8 тисяч гривень недостатньо. Тому дозволяється співфінансування міської влади".

Ірина Маковійчук, в. о. гендиректора КНМ "Чернівецький обласний кардіологічний диспансер":

"Все ще у роботі. Наразі ми укладаємо договір із НСЗУ на пакет, який стосується гострого інфаркту мікокарду. Загальна цифра НСЗУ для лікарень на це лікування – понад 16 тисяч гривень, але будуть застосовуватися ще коефіцієнти складності випадку. Але у сумі не враховані вироби медичного призначення і медикаменти, які надходять за державними та регіональним програмами. Зараз ми здійснюємо розрахунки вартості медикаментозного забезпечення середньостатистичного випадку".

Віктор Волощук, начмед КНП "Міська лікарня №1":

"Ми ще самі до кінця з усім не розібралися. Поки що ніхто з лікарів не готовий озвучувати якісь суми. Але хочу наголосити пацієнтам про дуже важливий момент. Для операції потрібно мати направлення від сімейного лікаря. Якщо пацієнт прийде в лікарню на операцію без направлення, йому нарахують повну суму оплати. Натомість пацієнт може сам обрати лікарню, у якій буде лікуватися".

Читайте найоперативніші новини "МБ" у Facebook і Telegram