За скромними підрахунками, в народному дійстві-перебиранні в різних героїв – Вашковецькій Маланці – у неділю, 14 січня, взяло участь понад 150 осіб.
– І великі, і малі долучаються до цього свята, – розповідає вашківчанин Ілля К. – Знаєте, мати мого приятеля, маючи майже 70 років за плечима, ходила в одязі Сурки майже до смерті, причому, виробляла такі чудасії, що ніхто не міг і здогадатися, що це стара Федориха бешкетує: довідалися про це після того, як її не стало. А так вважали, що це справа її синів та їхніх друзів. До речі, про те, який сценарій маланкування буде в тієї чи іншої компанії, ви ніколи наперед не довідаєтеся, навіть якби й хотіли підкупити когось з артистів. Тобто тут існує своєрідна кругова порука. Вночі ж відбувається цікавий силовий турнір, який називається "Кут на кут". Як правило, участь у ньому беруть маланкарі з трьох кутів – Долішнього, Горішнього й Гнатишиного.
Цього разу хлопці високого зросту і кремезної статури перебралися у ведмедів й стали боротися, хто сильніший. Згідно з правилами, хто переможе, той наступного дня, тобто в неділю, і заправляє усією Маланкою у Вашківцях. Цього разу перемогу здобули "ведмеді" з Долішнього кута. А неофіційними лідерами переберії вже не один рік у містечку є Петро Мойсюк, Іван Максим"юк та Василь Іванов.
У неділю народ вже зранку заполонив вулиці Вашківців. Гостей з’їхалося звідусіль стільки, що старожили свята лише руками розводили – давно стільки люду не було. Швидше всього, через теплу погоду. Саме остання стала другом для тих маланкарів, які купалися в Глибочку – вода в річечці була не така крижана, як під час морозів. Чималу увагу привернули вродливі артистки з театру Михайла Поплавського: юні красуні залицялися, танцювали. І ніхто не здогадався, що це вашківські хлопці перебралися в протилежну стать. А їхній "шеф Поплавський" тягнув пісню про сало. Його підопічні пригощали охочих салом з хлібом і часником, а також залюбки наливали самогону. Причому, гостили й мерів із різних міст України, які, перебуваючи на семінарі в Яремчі, відвідали й переберію у Вашківцях. Дехто з них навіть платив маланкарям за дотепну гру і щедрування 200-гривневими купюрами.
Зі справжніми сльозами і схлипуваннями відбувався й похорон компартії, яку в справжній труні символізувала голова вбитої свині. Якийсь маланкар у масці Кучми голосно ридав над нею. Провести в останню путь "честь і совість епохи" запрошували і глядачів. Бажаючі також "могли" символічно витягнути зуба чи відвідати гінеколога – як правило, до таких "лікарів" вертепники зі сміхом тягли дівчат. Дітям же найцікавіше було споглядати за турніром древніх вікінгів і козаків у військових обладунках. А ось перебраних політиків було мало, мабуть, тому, що вони набридли у повсякденному житті, а Переберія ж свято радісне, веселе і небуденне.